У березні 1989 року у Квебеку майже на добу без тепла, світла й радіозв’язку залишилися 6 мільйонів жителів. Улітку 2000-го зненацька вийшов з ладу японський супутник зв’язку. А в березні 2001-го ледве не був «скинутий» з орбіти навігаційний супутник «Океан»… Терористи поза підозрами. Всі ці, як і багато інших подій, взагалі не пов’язані з діяльністю людини. «Диверсії», що приводять до техногенних катастроф, аварій, а часом і до людських жертв, – результат прояву природного явища, що називають магнітною бурею. Що це таке? Яку небезпеку несе магнітна буря людям? Чи можна вберегтися від її впливу?

Віднесені сонячним вітром

Щоб відповісти на ці питання, спробуємо хоч загалом уявити собі механізм виникнення магнітних бурь. Процеси, що відбуваються в надрах Сонця, докочуються до Землі не тільки прямими потоками світла й тепла. Температура корони Сонця – близько мільйона градусів, а це значить, що деякі частки сонячної матерії розвивають настільки великі швидкості, що їм вдається перебороти тяжіння Сонця й зі швидкістю 200-300 км/сек піти в простір. Ці потоки часток сонячної матерії називають сонячним вітром.

На поверхні Сонця час від часу відбуваються сонячні спалахи різної інтенсивності. Наприклад, 16 серпня 1989 року й 2 квітня 2001 року були зафіксовані потужні сонячні спалахи в 20 балів, а 4 листопада 2003-го відбулася рекордна за всю історію спостережної астрономії спалах в 28 балів – по розрахунках, її енергії вистачило б для живлення Москви протягом 200 мільйонів років!

При спалаху швидкість часток сонячної матерії збільшується до 500-1000 км/с, і сонячний вітер долає відстань від Сонця до Землі за 1-3 доби. Долетівши до Землі, він викликає в її магнітному полі сильне коливання, що і прийняте називати магнітною бурею.

Коли бушує космічна стихія

Жодним з п’яти людських відчуттів визначити наявність магнітної бури неможливо. Однак ми можемо спостерігати її прояви. При сильних магнітних бурях навіть у місцях, далеких від полярних широт, може виникати полярне сяйво. В «Тисячолітньому літописі незвичайних явищ природи» описані такі випадки. В 1269 році «…з’явилося світло на небі, від якого було сяйвопо всій країні», – так описав літописець полярне сяйво над Польщею. В 1360 році було зафіксовано полярне сяйво над Москвою й Новгородом: «вогненна зоря зі сходу, що сходить через небо до заходу». А останній раз над Москвою полярне сяйво спостерігалося в травні 2005 року.

Магнітні бурі викликають значні перешкоди в радіо- і телевізійних сигналах, перепади напруги, що виводять електроустаткування з ладу. Магнітні бурі тісно пов’язані із земною погодою. Вони сприяють виникненню циклонів і збільшенню хмарності. З ними пов’язано й багато техногенних катастроф, що відбуваються не тільки через навігаційні прилади, що вийшли з ладу, але й через збільшення числа помилок у роботі людей, керуючих транспортом, і операторів диспетчерських служб.

Захоплені бурою

На зв’язок між сонячною активністю й нещасними випадками на транспорті й виробництві А. Л. Чижевський указав ще в 1928 році. В 50-х роках XX століття це підтвердили німецькі вчені Рейтер і Вернер. Проаналізувавши близько 100 тисяч автокатастроф, вони виявили, що їхнє число різко збільшується на другий день після сонячного спалаху. В 30-х роках XX століття в Ніцці був випадково помічений зв’язок між збоями в роботі місцевої телефонної станції й збільшенням числа інфарктів і інсультів. Згодом установили, що неприємності зв’язківців прямо пов’язані з магнітними бурями. Тоді й був зроблений висновок, що на здоров’я людей вони теж впливають. Пізніше його підтвердили й спостереження російського судового медика з Томська В. П. Десятова: він звернув увагу на те, що в період сонячної активності число самогубств зростає в 4-5 разів.

Лікарі відзначають, що під час магнітних бурь люди скаржаться на головні болі, болі в суглобах, прискорене серцебиття, перепади артеріального тиску, безсоння, знижений тонус. Інститут земного магнетизму, іоносфери й поширення радіохвиль РАН називає наступні цифри: під час магнітних бурь кількість інфарктів зростає більш ніж удвічі, а порушень мозкового кровообігу – в 1,7 рази. На магнітні бурі реагують від 50 до 75 відсотків населення земної кулі. Серед людей до двадцяти років таких усього 10 відсотків, а серед літніх – 60-70 відсотків.

Помічено й те, що час реакції людей на магнітну бурю теж відрізняється. По-різному сприймаються людьми й магнітні бури, що ідуть одна за іншою: 50 відсотків метеозалежних після першої стресової реакції здатні адаптуватися до бурь, що приходять із інтервалом в 6-7 днів. А в багатьох людей симптоми хвороби проявляються взагалі за 1-2 дні до вторгнення сонячної матерії в магнітосферу Землі – тобто одночасно зі спалахом на Сонці!..

У чому винні ЗМІ?

У тому, що зв’язок між активністю Сонця й самопочуттям людей існує, ні в кого вже немає сумнівів. Але який сам механізм її дії? На це питання однозначної відповіді немає – думки фахівців розходяться. Пояснення, що зводяться до того, що на людей впливають створювані магнітними бурями електромагнітні поля, мало переконливі. По-перше, дія плазмової матерії набагато слабкіша прямих потоків світла й тепла того ж Сонця. А по-друге, воно просто не витримує ніякого порівняння з тими «магнітними бурями», які діють на людину в повсякденному житті. У метро, наприклад, електромагнітні поля, що виникають при різкому наборі швидкості або гальмуванні поїздів, б’ють по нам в сотні разів сильніше, ніж геомагнітні урагани. Проте досить часті випадки серцевих нападів у метро не перетворюються в «епідемії», породжувані магнітними бурями!

Саме тому переважна більшість медиків вважає, що погіршення самопочуття людей пов’язанез… надуманістю. Вони вважають, що ЗМІ приділяють цій темі занадто багато уваги, так ще й повідомляють точні дати очікуваної бури. Зрозуміло, у зазначені дні в населення починають повною мірою проявлятися всі описані пресою симптоми.

Хто посіяв паніку?

Існує й інша думка: причиною нездужання людей дійсно є паніка, але викликають її не повідомлення ЗМІ. За останні роки разюча єдність людини з навколишнім світом стала очевидною. Виявилося, ми не тільки налаштовані на вплив слабких сигналів певної ритміки, але й залежні від них. Ще в 1960 році вчені звернули увагу на близькість частоти коливань земних полів і частот, на яких працює людський мозок.

Що ж відбувається під час магнітної бури? Коливання магнітного поля Землі приймають хаотичний характер, мозок не може розшифрувати цю інформацію й сприймає її як перешкоди, що загрожують життєдіяльності людини. Відразу включається захисна хімія організму, що виражається в потужному викиді адреналіну (у психіатрії це називається «панічною атакою»). Виникають прискорене серцебиття, посилене потовиділення, нервозність – це й приводить людину в стан, що описується при магнітних бурах…

Отже, думки фахівців розходяться. Але, здавалося б, яка нам справа до суперечки вчених? Головне, що й ті й інші визнають: причиною «магнітних епідемій» є всього лише паніка. Але ставити на цьому крапку невірно. Вибір між двома науковими думками може вирішити питання життя й смерті для багатьох людей.

Якщо один підхід полягає в боротьбі з панікою шляхом позбавлення суспільства інформації про магнітні бури, то іншої – у вирішенні цієї проблеми за допомогою інформованості – тоді літні й нездорові люди завчасно приймуть ліки, що знижують рівень адреналіну в крові, а молодь і здорові спалять його активною діяльністю. Попереджений – виходить, озброєний.

Зі швидкістю світла

Як, наприклад, пояснити той факт, що в когось симптоми проявляються одночасно зі спалахом на Сонці, тобто ще до того, як на Землі починається магнітна буря? У цьому випадку виключається паніка як через повідомлення ЗМІ, так і від перешкод, створюваних коливаннями магнітного поля Землі. Створюється враження, що існує якийсь сигнал, що сповіщає людей про активність Сонця. Може, це світло, швидкість якого (300000 км/с) дозволяє «повідомити» про спалах уже через 8 хвилин? Але адже люди, що знаходяться на оборотній (темній) стороні Землі, теж хворіють! Виходить, не світло. Тоді що?

З такою ж швидкістю переміщаються й гравітаційні хвилі, які виникають у просторі, порушеному викинутою в нього сонячною матерією. Але на відміну від світла вони впливають на всю поверхню Землі, а не тільки на освітлену її частину.

А що, якщо гравітаційні хвилі і є правдивими провісниками магнітної бурі? Тоді картина впливу сонячної активності на людину буде виглядати в такий спосіб. Викид сонячної матерії в простір приводить до коливання цього простору. Це коливання у вигляді хвиль на величезній швидкості рухається до Землі, значно випереджаючи «важку» зоряну матерію сонячного вітру. Досягши Землі, гравітаційні хвилі втручаються в роботу людського мозку… А далі все по тій же схемі, що й з електромагнітними хвилями.

Але це лише припущення, що може бути підтверджене або спростовано. Абсолютно ясно одне: міфів навколо магнітних бур багато, а реальність ще вимагає серйозних досліджень.

Американські астрономи, вивчивши дивні дугоподібні западини на поверхні одного з супутників Юпітера – Європи, прийшли до висновку, що це сліди багаторазових переміщень осі обертання супутника, викликаних змінами товщини льоду на його поверхні. Результати дослідження, що провели вчені з Інституту Карнегі (Вашингтон) і Університету Каліфорнії, були опубліковані в часописі Nature.

(далее…)

Канада збирається в 2009 році запустити в космос спеціалізований супутник, що буде вишукувати "на далеких підступах" потенційно небезпечні для Землі астероїди, у тому числі ті, які з поверхні планети неможливо побачити передчасно.

Уже кілька разів астрономи без особливої радості виявляли астероїди, що віддаляються від Землі, які потенційно могли б являти загрозу для планети, – і які не були виявлені заздалегідь, незважаючи на всі зусилля.

(далее…)

Комп’ютерна модель, розроблена Робін Кенап з Південно-західного дослідницького інституту в Боулдері, штат Колорадо, показує, що зіткнення, у результаті якого сформувався Місяць, вплинуло на тривалість доби на нашій планеті, а також на напрямок, у якому вона обертається, повідомляє New Scientist.

(далее…)